ЯК БУЧАНСЬКА РАДА З «КИЇВМІСЬКБУДОМ» ІНВЕСТОРІВ «КИДАЮТЬ»

НОВИНИ

Наше місто
Вхід на сайт

ЯК БУЧАНСЬКА РАДА З «КИЇВМІСЬКБУДОМ» ІНВЕСТОРІВ «КИДАЮТЬ»

PostDateIconВівторок, 24 листопада 2009, 17:12 |
ПРИНЦИП ДІЯЛЬНОСТІ – ОБОВ’ЯЗКОВО КОМУСЬ НАШКОДИТИ
Свого часу чимало наробило галасу будівництво багатоквартирного каскадного будинку в Бучі по вул. Богдана Хмельницького, 4. Чимало тоді було виступів протестів і т. ін., коли в сусідній 5-типоверхівці пішли тріщини по стінах. І ось вже минуло більше чотирьох років, як у будинок на Богдана Хмельницького заселилися люди. Та ще до вселення бучанська влада запрограмувала їм свої проблеми, у такий спосіб в черговий раз підтверджуючи свій неписаний принцип діяльності – якщо щось робиш, то обов’язково так, аби при цьому комусь чи чомусь зашкодити.

От купили люди в цьому будинку квартири, причому заплатили наперед, проінвестувавши будівництво – приїхали, поселились. Відтак, думали-гадали мешканці нового будинку, що він тепер увесь їхній… Е, ні – вирішили хитрозроблені дяді з Бучанської міської ради. Саме тоді то вони й згадали, що земля, яку вони дерибанять наліво (переважно) й направо (вряди-годи), все ж таки Бучанська. Й, виявляється, виділена вона забудовникам тільки на час будівництва. Потім знову стає власністю територіальної громади – тобто місцевої ради. А відтак, вважають вони – зась мешканцям згаданого будинку стати його повноцінними власниками. Тепер вже можна дерибанити те, що в цьому будинку. Не встигли власники квартир отримати свідоцтва на право власності, як їхній будинок стає комунальною власністю територіальної громади, яка не вклавши ні копійки, отримала 9 квартир, офіс в 100 кв. метрів. Але і цього їм здалось замало.

Звісно, добре, що на квартири не «кидають». Проте, багатоквартирний будинок – це не тільки квартири, а й горища, підвали, прибудовані приміщення. Частина їх використовується для обслуговування самого будинку. А на вільних «квадратах» можуть розміститися магазини, офіси і т. д. і т. п. Власне, вони й розміщені в будинку. Яблуком розбрату в цьому питанні стало право власності на них. Тобто хто має (чи, навпаки, не має) право продавати й здавати в оренду ці чималі площі. Зрозуміло, за відповідні гроші.

Міська рада, згадавши по завершенні будівництва, що земля під ними бучанська, перебрала їх до своєї комунальної власності й почала розпоряджатися на власний розсуд: здавати в оренду, продавати... Доки мешканці будинку не отямилися й не запротестували. Адже весь будинок споруджувався за їхні кошти – це підтвердив їм документами АКБ «Аркада». Скориставшись правами, які надало їм законодавство, люди логічно стали вважати, що всіма нежитловими приміщеннями, підвальними, горищними – повинні розпоряджатися також їхні законні співвласники, тобто жителі будинку, в якому ці площі знаходяться. Зорганізувавшись в Об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ), через цю структуру власники квартир мають законне право самі вирішувати: кому і за яку плату здавати те чи інше приміщення, отримувати кошти на рахунок ОСББ й розпоряджатися ними на свій розсуд для обслуговування й благоустрою власного житла. Словом, захотіли на отримані від оренди кошти – ремонт під’їздів замовити, або ж на зиму утеплити чи взяти на своє обслуговування міні-котельню – і все тепло і водопостачання тримати під власним контролем.

ВСЬО ВОКРУГ КАЛХОЗНОЄ – ВСЬО ВОКРУГ МАЙО!

Цього бояться й не дозволяють робити бучанські чиновники. Бо ж не хочеться відмовлятися від такого ласого шматочка. До того ж і звикли всім розпоряджатися по-хуторянському: всьо вокруг калхозноє – всьо вокруг майо! Звісно, такий «номер» не вийшов би без сторонньої допомоги. Та про все по порядку.

Розповідає Тетяна ХРЕЩИК, що проживає в цьому будинку:

– З метою контролю, управління і правом розпоряджатись своєю власністю, контролювати комунальні послуги або самим себе обслуговувати утворюється ОСББ, коли в людей на руках право власності. Нам право власності затримали на рік – отримали ми його наприкінці 2005-го року. Але ще на початку 2005-го року «Київміськбуд» передав цей будинок у власність територіальної громади міста Буча, а вона в свою чергу, як власник комунального житла – на баланс Бучанського КЖЕП.

Проте, наше право на власність будинку виникло не з моменту створення ОСББ, а моменту здачі його в експлуатацію. Закон «Про інвестиції» говорить про те, що будинки побудовані через фонд фінансування будівництва, не мають права приватизовуватися. В Законі «Про фінансово-кредитні спілки» сказано, що будинок побудований на гроші інвесторів здається, або власнику, який сам будує за свої кошти, або співвласникам, тобто їх Об’єднанню. Закони є, а цих законів ніхто не дотримався. Отака «каша» зроблена з землею, наданою під будівництво, а потім з приватизацією підвалів та інших наших приміщень.

– Ви зверталися до органів влади, суду?

– З 2005-го роки ми звертаємося до різних інстанцій – судів, прокуратури. До 2008-го року не було ніякої реакції на нашу користь – лише формальні відписки. Ми подаємо в суд і ми просимо заборонити продаж приміщень. Суд не задовольняє наше прохання. Тільки в 2008-му році, після двох звернень до Генеральної прокуратури прокурор Ірпеня наклав «табу» на продаж і перепродаж наших приміщень. Орендатори були впевнені, що викуплять їх – поробили там ремонти, але зараз вже купити не можуть.

Коли ми почали «ворушити» справу, бучанські чиновники стали «підчищати» свої порушення, натомість ще більше наробили інших. Наприклад, вони зрозуміли, що мало віднести до територіальної громади – треба наш будинок офіційно приватизувати. Тому з`являється на світ рішення № 227 Бучанської міської ради про виготовлення свідоцтва на право власності на підвальні приміщення. Ми подали в суд – вони нас «загнали» в апеляцію, не винісши ніякого рішення. І на наступний день 22-го травня 2007 року міськрада приймає це «злощасне рішення» (про приватизацію нашого будинку). Бо народ мудро завважує – «закон як дишло, куди повернеш, туди й вийшло».

ОСББ ВИГІДНІШЕ ЗА «КОМУНАЛКУ»

– Чим це мотивували?

Передумовою вони зробили дві речі. По-перше, що землю виділили тільки на час будівництва. По-друге, коли здавався цей будинок, в акті здачі вони прийняли другий пункт (який визнаний неправомірним) закріпити цей будинок за територіальною громадою Бучі. Все це в порушення діючого законодавства. Не може будинок, побудований через Фонд Фінансування Будівництва бути комунальною власністю.

Ми наполягаємо на тому, щоб кошти від оренди йшли на рахунок ОСББ. Нехай ЖЕК обслуговує, але оскільки це наш будинок – ми подаємо в суд і це обумовлюємо. В суді ми оспорюємо неправомірні рішення щодо виготовлення прав власності на наш будинок та продаж цих приміщень і надання оренди без нашої згоди. Просимо повернути кошти за всі ці роки на рахунок ОСББ.

Мало того, фальсифікувавши своє рішення, міська влада приватизовує і продає підвали. Це підсобні приміщення – вони не можуть продаватися. Але Бучанська рада чинить по-своєму. Вже неправомірно продали 360 м. кв. під фітоцентр та 35 м. кв. горища під квартиру. В одному з підвальних приміщень облаштував собі офіс депутат Бучанської міської ради – Шевчук.

За весь час оренди наших приміщень міськрада незаконно забрала в нас близько 200 тисяч грн.., а продано на 400 тисяч грн. Ми тільки за оренду, оскільки продавати ці приміщення – не законно.

– Хто зараз обслуговує Ваш будинок?

– Бучанський ЖЕК – ми не проти цього , але зовсім на інших умовах. Хоча на баланс ОСББ вони не передають категорично. Навіть обслуговування ЖЕКом на сьогодні не ефективне. Він платить рентабельність 8%, а в деяких питання 9-12% плюс, ПДВ 20%. ОСББ ж – неприбуткова організація. З нас не вираховують рентабельність, ми не розподіляємо прибуток, не платимо ПДВ. Якби ті кошти, що йдуть на пряму ЖЕКу, йшли через нас (нехай би ЖЕК обслуговував), то це було б на 30% дешевше. Уже не кажучи про те, що там 60% перераховується у фонд заробітної плати. Адже всі інженери отримують зарплати, плюс сплачують податки на заробітну плату. Тобто ця система не економічна.

«МЕРТВІ ДУШІ» КП «ТЕЛОКОМУНСЕРВІС»

Фонд заробітної плати складав 56 тисяч гривень, плюс нарахування близько 40 тисяч. Близько 90 тисяч у рік – обслуговування цієї котельні. Це тільки на заробітну плату. Тобто це наше, а контролювати ми не маємо можливості. Чому саме стільки? На наші запити – мовчанка.

Знайшла акти, за яким у нашій котельні числяться «мертві душі». У нас працює 1-2 оператори, а вказано – 4, начальник котельні, електрослюсар, електрозварювальник. Де вони? Я живу під даховою котельнею. Кожного року присутня при включенні тепла. Бачу – приїздить загальна бригада. Але щоб вони постійно у нас працювали – цього немає. То кому вигідне отаке обслуговування?! Ясності по витратах наших грошей немає.

Нам треба розмежувати. За тепло одна сума, за обслуговування – інша. Ми можемо прорахувати тепло за показниками електро і газолічильників. От зараз буде перевіряти обласна комісія по тарифах – ми звернемо увагу на це питання.

– Тетяно Іванівно, як опалюється Ваш будинок?

– Тут 222 квартири. У нас 17 тисяч м. кв. жила. Ми щомісячно платимо за затрати і обслуговування підприємству «Теплокомунсервіс» біля 20 тисяч грн., маючи в будинку індивідуальну котельню. Зараз плата за метр квадратний складає 1,44 грн. У нас на сьогодні боргів 144 тисячі за будинок. Аби побільше грошей з нас знімати, вони нам встановили плату за середніми тарифами по Бучі. Лічильники на тепло стоять у котельні, але вони не діють. «Теплокомунсервісу» невигідно, щоб вони працювали. Запитується, за яке тепло ми платимо? Нема лічильника, але ж можна порахувати електроенергію і газ. Відповідають: «Ні – ви будете більше платити». Але я вважаю, що відповіді потрібно аргументувати цифрами, а не просто словами.

ПЛАТИТИ ПО ЛІЧИЛЬНИКУ ВИХОДИТЬ У ДВІЧІ МЕНШЕ

– Що Ви з’ясували за ці лічильники?


– Є відповідь від тресту «Київміськбуд», що він передав лічильники, весь тепловузол «Теплокомунсервісу». У нас є проектна документація, в якій значаться ці лічильники. Але «Теплокомунсервіс» це заперечує. Прихожу до Федорука й запитую: «Хто відповідає за наявність і роботу цих лічильників?». У 2008-му він мені пообіцяв, що «Теплокомунсервіс» встановить лічильники – проте не встановив. У цьому році ще з літа вирішується це питання. Єдине, що – зібрали комісію, склали акт: 2 лічильники є, повинні працювати, платити ми повинні не за загальними тарифами, а згідно показників лічильників. Але скільки ми будемо чекати цього – невідомо.

Тим часом, мешканці будинку самі вже поставили у квартирах 50 індивідуальних лічильників на тепло (близько 3 тис. грн. коштує цей лічильник). Але він «відшкодовується» – якщо велика квартира, виправдовує себе всього за одну зиму. Платити по лічильнику виходить у двічі менше.

– Протидія влади діяльності ОСББ – це суто бучанська проблема чи ні?

– ОСББ як альтернативи не хочуть не тільки в Бучі. Я це зрозуміла, потрапивши на прийом до Міністра комунального господарства. Зустрілася там з жінками з усієї України, які борються за ОСББ. Посадовці, науковці, міністри декларують нову форму обслуговування, обіцяють реформи в комунально-господарський сфері, бо від нас Євросоюз вимагає відмовитися від «комуналки» і перейти на таку форму, як у світі - кондмінімуми. Проте місцеві чиновники не те, що не допомагають, а й протидіють там, де є ініціатива. Звертаюся до міністра, а він говорить мені: «Ви ж знаєте в якій країні ми живемо». Так до кого ж я прийшла – до влади. Хто ж повинен вирішувати ці питання?!

ОСОБЛИВОСТІ «БУЧАНСЬКИХ ПРАВИЛ» ДІЛОВОДСТВА

– На чиїй стороні органи правосуддя, обласна влада?


– В апеляції знаходяться: позов ОСББ «ЗОРЯ», два прокурорських позови - але справа не рухається. Постанови щодо неправомірних рішень, дій і протидії Бучанської міської ради за 2 роки судом не винесено. У суді нас блокують, ми подаємо апеляції. Суд захищає владу. Обласна влада повністю прикриває Федорука. Три юристи змінилося в Бучанській раді через наші скарги – а питання залишається не вирішеним. Система не дає нам відстоювати свої інтереси. Вважаю, що є узгодженість між діями міськради, суду й прокуратури. Ця узгодженість простежується протягом усіх чотирьох років. Спочатку тривала відсутність реагування. Потім вони нам пишуть: «Держава побудувала й передала у власність». Яка держава?! Будівництво повністю про інвестували мешканці будинку.

Віра Улянченко взагалі займала таку позицію, що цей будинок дійсно може бути комунальною власністю, тому що земля міськради. І коли ми пробилися через Президента до неї на особистий прийом, подали заяву, то відповіді на неї не маємо вже більше року. Хоча пообіцяла сама звернутися до прокурора області. Нічого вона не написала, відповіді не дала, не дотримала свого слова.

Всі рішення прокурора Ірпеня приймалися під тиском перевірок і звернень до вищих органів влади. Щодо відкриття кримінальної справи – за Федорука вони «стоять на смерть». Вказуємо на фальсифікацію – за одним номером два різні рішення. Змінено текст, відсутня позначка «копія», додано слово «підвальні»... Це ж підробка з метою використання цих приміщень! У відповідь мене в Бучанській міськраді переконують, що може бути два різні рішення за одним номером «згідно бучанським правилам діловодства». В порушенні кримінальної справи проти Федорука відмовляють, мотивуючи це тим, що він відповідальності не несе, бо це було колегіальне рішення.

Коли ми дізнаємося, що реакція формальна, звертаємося у Комітет Верховної Ради, до Президента – звідти приходять листи в прокуратуру, яка повинна реагувати. Протест прокурора, всі реагування на наші закиди починаються з квітня місяця 2008-го року. А вони по нашій скарзі приймають постанову про відмову в порушенні кримінальної справи – 2-го лютого 2008-го року. Потім на всі наші настирливі наполяганні щодо відкриття кримінальної справи – відсилають нас до цієї постанови, яку виніс помічник прокурора про відмову в кримінальній справі щодо підробки документів службовими особами. Фундаментальна перевірка проходила з квітня 2008-го року, а ця постанова прийнята в лютому 2008-го року. Вона не врахувала результати перевірки. Ірпінська прокуратура дала відповідь, що було відмовлено у відкритті кримінальної справи за статтею КК України «підробка службовими особами службової документації».

Цю ситуація нашому кореспонденту прокоментував голова «Народної Волі» Віктор БАРХОЛЕНКО: «Згідно Закону «Про місцеве самоврядування» рішення хоч і приймається колегіально, але його підписує і персональну відповідальність за законність рішення несе голова».

ЛЮДИ САМІ ЗБИРАЮТЬСЯ ЗАХОПИТИ ПІДВАЛИ

Загалом, таке свавілля та бездіяльність місцевих чиновників та тих, хто їх «кришує», спонукає мешканців будинку по Богдана Хмельницького до більш рішучих дій. Вони збираються самі зайняти підвальні приміщення їхнього будинку.

– Ми маємо на це право, – говорить Тетяна Іванівна. – Бо це наша спільна власність, ми будемо цими приміщеннями розпоряджатись на свій розсуд, оскільки нам це дозволяє чинне законодавство. Вже тепер ми їм скажемо: якщо вважаєте наші дії неправомірними – звертайтеся до суду. Зараз магазин закрився, п’ять місяців не працює. Він заборгував 80 тисяч гривень за оренду. Фактично, вже повинен бути розірваний з ним договір. І вже у нас є люди, які хочуть з нами укласти договір на оренду цього приміщення, щоб тут був магазинчик продуктів, бо на 117 м. кв. офісних приміщень – жодного магазину. Два офіси зовсім пустують.

– Яка ситуація в сусідніх будинках, збудованих в Бучі так само, як ваш «Київміськбудом» за рахунок фінансування самими майбутніми мешканцями квартир?

– Там підвальні приміщення продані й перепродані по декілька разів. Цей будинок так само збудований як і наш (показує на сусідній будинок – ред.) через ФФБ при АКБ «Аркада» - правове поле одне й теж саме.

Ми ж зуміли цей процес призупинити. Завдяки нашій наполегливості через суд отримали документи від «Київміськбуду» та банку «Аркада». Вони все «підчистили» і нам точно вказали кількість квадратних метрів – 17 з половиною тисяч. 1тис.117 м. кв – офісні приміщення. Із восьми офісних приміщень, п’ять продані, і одне передане за рахунок житла замовнику міськраді. Два офіси «Київміськбуд» і Бучанська міськрада ні на кого не оформили, в усякому разі, нам це не відомо. Оскільки зараз перевірка і контроль – оці два офіси зараз не задіяні. І ми не можемо їх приватизувати як законні власники, бо є протидія з боку місцевої влади.

П’ЯТЬ РОКІВ ПУСТУЄ КВАРТИРА № 121

– Яка позиція «Київміськбуду»? Він більше підтримує владу чи мешканців будинку – його недавніх інвесторів?

– Скажу так: без участі «Кивїміськбуду» цієї передачі в комунальну власність і приватизації нежитлових приміщень нашого будинку не відбулося б. Якби «Київміськбуд» був на стороні забудовників, такого б не сталося.

– Тобто люди інвестують «Київміськбуд», а він підтримує корумпованих чиновників Бучанської ради?

– Виходить, що так. З самого початку ми звертались до віце-президента холдінгу Мацарського, який веде і контролює будівництво в Бучі. Але його позиція – зверхність до людей, які вкладали гроші в це будівництво – не відповідає ні правовим, ні моральним засадам. Щоб ми йому не набридали він зайняв таку позицію: ніякого ОСББ не існує. На наші заяви з документами, аргументацією –відповіді або зовсім немає, або не по суті. Але треба «Київміськбуду» віддати належне. В документах наданих Ірпінському суду зазначається: що, де, коли, як і скільки передано Бучанській територіальній громаді. В документі про прийом-передачу квартир зазначено, що відповідальні особи, які винні в несвоєчасному розподілу квартир, несуть матеріальну відповідальність за заподіяні житловим органам збитки (хто і кому – не відомо). В актах стверджують, що умови між АТХК «Київміськбуд» і Бучанською селищною радою виконані в березні 2005 року повністю. А в дійсності передали будинок без всякого договору в квітні 2005 року на баланс комунальної власності територіальної громади селища Буча. Ось так!!!

Перевірити до кінця всі ці дані ми ще не можемо – в деяких випадках не залишається нічого іншого, як тільки вірити тому, що нам надає «Київміськбуд» і «Аркада». Вони виділили офіс площею 103 м. кв. і зарахували за рахунок житла. Ще квартира № 121 виділена міськраді для розподілу безкоштовно. Проте вона пустує вже п’ятий рік. Це означає, що Бучанська міськрада всі проблеми з житлом вирішила – і їй квартира не потрібна. Тому ми хочемо цю квартиру забрати собі на обслуговування

– Очевидно, у Великій Медведівці закінчилися бажаючі переїхати до Бучі…

– Просто бучанське керівництво побоялося дати комусь зі своїх квартиру у нашому будинку тому, що тут все під нашим контролем. Знаю, що в сусідніх будинках, зведених на таких же умовах «Київміськбудом», чимало квартир роздали «потрібним людям».

Докладнішою інформацією про вихідців з Великої Медведівки, які мають «переважне право» на бучанські квартири володіє голова «Народної Волі» Віктор БАРХОЛЕНКО: «У будинку № 152 по сусідству отримали квартири друзі п. Федорука по босоногому дитинству – працівник обласної прокуратури Матвієць та начальник ЖЕКу Кравчук. Прокурор отримав її як службове помешкання. Комунальник – як соціальне житло, працюючи 8 місяців у ЖЕКу. Тобто з очевидним порушенням Трудового кодексу, за дотримання якого якраз повинна стежити прокуратура». 


P.S. 12 листопада закінчився судовий розгляд справи в Київському окружному суді за позовом Ірпінської ОДПІ до ОСББ «Зоря» про ліквідацію юридичної особи. Співвласники будинку по вул. Богдана Хмельницького це рішення вважають своєю першою перемогою й сповнені надії та впевненості розвивати свій успіх.


 

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Громадське ТБ
Курс валют