Стихійне лихо

НОВОСТИ

Наш город
Вход на сайт



Стихійне лихо

PostDateIcon17.10.09 12:00 |


ФЕДОРУКІВСЬКЕ СВИНОРИЙСТВО В ЗАПЛАВІ РОКАЧА


Позиція «свині під дубом» – найкраще ілюструє позу п. Федорука і К відносно тих, хто його обрав на посаду селищного голови (виборів міського голови не було попри те, що вони по закону обов’язкові внаслідок зміни статусу Бучі) – бучанцям також, принагідно, тема для роздумів.


От не може нинішня Бучанська влада щось зробити, аби при цьому комусь чи чомусь не зашкодити. Коли ще на початку цього століття почали споруджувати багатоповерховий будинок по вул. Богдана Хмельницького – у сусідній п’ятиповерхівці з’явилися у стінах тріщини. Порівняно нещодавно розпочали будівництво висотного будинку по вул. Тарасівській – знову ж не без шкоди для мешканців сусідніх будинків, на протести яких керівництво міста так само – звично клало довгий і товстий… тюк бюрократичних відписок. Ось тепер, коли вже в житловій частині Бучі й місця майже не залишилося для поживи хворобливої гігантоманії п. Федорука і К, взялися за заплаву річки Рокач.


Ще б пак, дядько бучанського міського голови – керівник ЗАТ «Меліоратор», а тут під боком – в заплаві Рокача – скільки нероздерибаненої землі! Відтак, «меліоратори» взялися до справи, якщо можна називати справою землерийство з невідомою людям метою та планом робіт. Про це дуже хочуть дізнатися мешканці прилеглої до заплави вулиці Котовського. При чому не просто з цікавості.

Адже з початком згаданих робіт в прилеглих до заплави будинках почали з’являтися тріщини в стінах та перекриттях. Люди це пояснюють зсувом ґрунтів внаслідок такої непродуманої діяльності «Меліоратора» (по суті, це – знищення меліоративної системи прокладеної ще в радянські часи). Словом, неясно, що саме хочуть втнути на місці розритої заплави Рокача, але вже очевидна шкода для корінних бучанців, які десятиліттями живуть у цій низині на Мельниках.

Так само, як і вже наявна очевидна вигода для виконавців цих робіт – з заплави річки Рокач одна за одною багатотонні вантажівки вивозять родючий грунт, яким за чималі гроші удобрюються фазенди скоробагатьків. Тобто, одним прибутки – іншим збитки й страх за своє майбутнє. По-іншому Бучанська влада хазяйнувати не навчилася. Натомість протягом 12-річного правління «незамінного» мера добре засвоїла практику чванливого й зневажливого ставлення до простих людей, передовсім корінних бучанців.


Позиція «свині під дубом» – найкраще ілюструє позу п. Федорука і К відносно тих, хто його обрав на посаду селищного голови (виборів міського голови не було попри те, що вони по закону обов’язкові внаслідок зміни статусу Бучі) – бучанцям також, принагідно, тема для роздумів. Чим довше триває головування п. Федорука, тим частіше вони згадують, як він починав свій життєвий шлях в Бучі – займаючись продажем свиней на місцевому базарі. Відтак, спостерігаючи за його свіжою діяльністю в заплаві Рокача, мимоволі виникають асоціації з невдячним свинорийством з відомої байки Івана Крилова.

Звідки ж, наприклад, було знати мешканцям оселі по вул. Котовського, 31, коли вони 32 роки тому розпочали зводити добротний будинок, що в далекій від Бучі Великій Медведівці вже ходить пішки під стіл майбутній діяч, внаслідок діяльності якого опиниться під загрозою знищення добро, зроблене їхніми руками, а також нерухомість інших бучанців по-сусідству з заплавою Рокача. Тепер родина Селюніних замість благоустрою своєї оселі постійно займається латанням щілин у стінах та стелі й з жахом стежить за мітками на тріщинах, боячись, якщо вони й далі ширшатимуть, то чи не впадуть на голову бетонні перекриття.


Аби розповісти про причини виникнення таких тріщин через зрушення ґрунтів мешканець цього будинку Віталій Селюнін проводить екскурсію для кореспондента «Зоря Приірпіння» заплавою Рокача. Розповідає про меліоративну систему зі знанням справи. Складається враження, що він фахівець у цій галузі. Ні, пояснює Віталій, виявляється – життя примусило розбиратися з ґрунтами руслами та каналами прилеглої долини Рокача.


– За нормальним проектом потрібно було б укріпити береги нового меліоративного русла , – розповідає Віталій Селюнін. – Невідомо за яким проектом велися роботи та чи були на них дозволи з самого початку виконання робіт. Вони змінили русло стічного каналу, капітально облаштоване ще за часів Радянського Союзу. Була прокладена труба і відведено підземні та стічні води в Рокач. Цю трубу три роки тому вийняли і пустили меліоративне русло під будинки паралельно вулиці Котовського. Тут зверху знаходиться торф’яник, потім дуже щільний шар піщаного ґрунту. Він тримав глинисті ґрунти. Після цієї руйнації верхнього шару піщаного ґрунту, почався підземний рух глинистих ґрунтів. Тепер меліоратори проводять розчистку цієї канави. Перед тим, як почали чистити канаву – розширювали та поглиблювали саму річку Рокач. Мій батько Олександр Костянтинович Селюнін дзвонив депутату 18-го виборчого округу Світлицькому – попросив зупинити роботи. Зупинили, але ненадовго – і все таки поглибили річку. А тепер бульдозерами засипають, бо, мабуть, немає проекту та необхідних дозволів.

Бо ґрунти стали не стійкі, канал замулюється – торф’яник постійно осипається в це урвище. Якби це був серйозний проект – то необхідно було б укріпити береги, зробити шлюзи. Цього нічого не зроблено. Але риють і чистять цю канаву – постійно. Як я зрозумів, і багато людей так говорять – тут закопуються бюджетні кошти Бучанської міської ради. Вони в цьому тандемі працюють – дядько з племінником: Василь Яцюк – Анатолій Федорук. Міський голова – замовник, а керівник ЗАТ «Меліоратор» – підрядник.

Річку «Рокач» спотворили. Біля річки росли дерева вони обійшли ці дерева тому нове русло вийшло у формі хвилі, що суперечить не тільки будь-якому проекту, а навіть здоровому глузду. Екскаватор почав вже порпатися майже посеред поля, нагребе гору землі та чекає вантажівку. Потім риє знову, щоб коли повернеться вантажівка, швидше грузити. Ще цікаве дійство відбувається на поглибленому кілька днів тому руслі Рокача. Чомусь вони його почали засипати. Бульдозери працюють дуже інтенсивно, може насправді в них не було дозволів розрити річку?

– Чим пояснюють чи мотивують ці землерийні роботи?


– Про це мешканці вулиці Котовського, під будинки якої пустили меліоративне русло, неодноразово запитували у прибулого на місце цих робіт Федорука – на що він відповідав: «Незакінчену роботу не показують».


– Чи можна це визначити, так би мовити, шляхом візуального спостереження?


– Там де після зміни русла каналу залишились навали торфу, розрівняли й посіяли траву. Очевидно, їм потрібно було прозвітувати про витрачені бюджетні кошти. Скільки коштів з бюджету витрачено на ці роботи невідомо. І взагалі – чи є проект також питання. 28-го серпня  мій батько, Олександр Костянтинович  Селюнін, зробив письмовий запит до Бучанської міської ради, на який досі немає відповіді. Не дочекавшись її, батько звернувся до прокурора м. Ірпінь Оніщенка П.В. зі скаргою  про порушення Закону «Про інформацію».


– Вочевидь, замовчується не спроста…


– Гадаю, що ці роботи проводяться з перспективою розчистити площу в заплаві під житлове будівництво. По такій схемі, як це вже робилося біля тенісного комплексу «Кампа» з землями, що раніше належали НАУ. З земель сільськогосподарського призначення вони були переведені під індивідуальне житлове будівництво. Що в такому випадку буде з нами, корінним бучанцями, нинішнє керівництво міста не цікавить.


Схожі висновки у своєму коментарі висловив і голова «Народної Волі» Віктор Бархоленко: «Оскільки земель у межах Бучі фактично немає (лісовий фонд уже роздали), то тепер потихеньку добираються до заплав річок. Це землі якогось сільськогосподарського товариства. Я так думаю, у перспективі їх хочуть перевести у землі запасу, і потім так само їх дерибанити, як і всі інші Бучанські землі».


Олександр НАКАЗНЕНКО

www.zora.at.ua

.

 

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить

Гражданское ТВ
Курс валют